Історія закладу освіти

З історичних довідок відомо, що в 1864 році в селищі Ставище існувало при церкві сільське училище, яке було засноване священиком Антонієм Боримським. Це училище навчало учнів рахувати до чотирьох арифметичних дій.

В 1896 році в селищі Ставище було побудоване двокласне сільське училище. Побудував його уповноважений графа Браніцького Румбович.

Ставищенська двокласна школа Міністерства народної освіти мала 5 класів, в яких навчалося 130 – 140 учнів. У випускному класі було 15-20 учнів. Працювало у школі 4-5 учителів та піп, освіта була неповна середня. Але поскільки школа була одна на волость, то не важко уявити собі, який відсоток дітей волості міг навчатися в цій школі і хто саме.

При школі не було гуртожитку, учні з інших сіл повинні були наймати квартири. За таких умов у цій школі могли навчатися лише діти куркулів – 65, діти купців – 23, діти духовенства і чиновників – 40 – 50 і в окремих випадках – місцевих заможних селян.

Для дітей бідних селян, які становили більшість населення волості, школа була недоступна. Ця двокласна школа Міністерства народної освіти з 1908 року реорганізована в вище початкове міське училище.

В училищі також працювало 5-6 учителів та піп.

Учителі, які працювали в училищі, закінчили або вчительський інститут, або гімназію. Таку освіту здобували переважно діти багатіїв, а бідне населення не могло й думати про те, щоб їх діти могли навчатися грамоти. Навчалися в школі в основному хлопці.

В 1914 році відсоток письменності чоловіків дорівнював 33,7 %, а жінок складав лише 11,7%.

До цього слід додати, що не всі діти, які навчалися в школах, закінчували навчальний рік. Мало місце масове відрахування учнів із школи через те, що вона мала погану навчально-матеріальну базу та через складні матеріально-побутові умови дітей.

Досить сказати, що лише протягом одного 1914 року з училища вибуло майже 20% учнів. Переважна більшість дітей навчалася з 8-12 років. Майже не навчалися діти 14 років і старші.

За допомогою трудового населення організовувались нові школи у 20-х рр. Найкращі будинки передавалися для шкіл. В селищі Ставище була організована єдина трудова семирічна школа в 1920 році, яка була розміщена в колишньому палаці графа Браницького в парку (нині Центр дитячої творчості, музей).

У 1926 році відкрилася початкова школа Ставище – Хутірська, в якій навчалось 50-60 учнів. У зв'язку із збільшенням кількості учнів і з метою здійснення обов'язкового початкового навчання в с. Ставище в 1932 році було відкрито другу початкову школу, яка знаходилася в будинку, де був дитячий садок. В цій школі навчалось 90-100 учнів, існувала вона до 1940 року, коли було побудовано нову середню школу.

завідуючим другої початкової школи був Тисячний Яків Андрійович. Одночасно з цими школами в селищі Ставище існувала до 1937 року єврейська школа, в якій навчалося 30-40 учнів.

В Ставищенській трудовій семирічній школі працювала директором Суворовська Анатолія Феодосіївна, завпедом Осадчий Теофан Панасович. В кінці 1936 та початку 1937 року Ставищенська неповна середня школа була реорганізована в середню школу, яка знаходилася в приміщенні колишньої восьмирічної школи, в парку, в будинку графа Браницького.

З 1933 по 1936 р. в Ставищенській 7-річній школі старшим піонервожатим працював Гулий Філімон Андрійович, який дуже любив займатись організацією різних змагань та походів.

Добре працювали окремі вчителі, такі, як Боярінова О.Ф. – викладач російської мови, Тригуб У.О. – викладач української мови, Сінкевич Т.В.- викладач біології, Шостак М.У., Осадча М.І. – вчитель 1-4 класів, Затворницька В.В., Яценко А.Ю. – викладачі географії та багато інших.

Навчалися в цій школі Паланський Олександр і Головатий Юрій, яким в період Великої Вітчизняної війни присвоєно звання Героя Радянського Союзу за мужність і відвагу, проявлені в боях із німецькими загарбниками.

Перший випуск десятого класу був у 1938 році. Всього випущено 32 учні. У 1934 – 1935 роках в с. Ставище були такі школи:

1. Ставищенська неповна середня школа

2. Ставищенська початкова школа

3. Ставищенська – Хутірська початкова школа

4. Ставищенська єврейська початкова школа

У Ставищенській неповній середній школі було в 1934 –1935 рр 11 класів, в яких навчалось 397 учнів, з них:

1 клас – 56 учнів

2 клас – 93 учні

3 клас – 58 учнів

4 клас – 42 учні

5 клас – 43 учні

6 клас – 60 учнів

7 клас – 45 учнів

В 1935 році в Ставищенській неповній середній школі працювало 26 учителів. В цьому ж 1935 році Ставищенська неповна середня школа була реорганізована в середню школу.

В 1939 році в с. Ставище було побудовано нове приміщення середньої школи на 10 класних кімнат.

Із січня 1940 року працювали дві школи: середня школа, яка перейшла в нове приміщення, і неповна середня школа, яка залишилась у старому приміщенні і до якої була приєднана Ставищенська початкова школа.

Отже, з 1940 і до 1973 року в с. Ставище існували такі школи:

1. Ставищенська середня школа, в якій було 456 учнів

2. Ставищенська восьмирічна школа, в якій було 332 учні

3. Ставищенська – Хутірська початкова школа, в якій було 105 учнів.

1941 року почалася Велика Вітчизняна війна. Школи припинили свою роботу. Багато вчителів пішло на фронт.

Після звільнення селища Ставище 4 січня 1944 року всі школи з перших днів почали навчання. Ставищенська семирічна, а потім восьмирічна школа розміщалася в двоповерховому пристосованому приміщенні, яке мало 10 класних кімнат. В одній кімнаті була розміщена бібліотека, в одній кімнаті знаходився буфет, піонерська кімната, яка служила і спортивним залом. В підвальній частині приміщення розміщувались дві майстерні.

Директором школи працював інвалід Вітчизняної війни Довгалюк В.І., завпедом Черниш М.С. Працювали вчителі Здіорук Ольга Павлівна, Каган Зіна Соломонівна, Легеза Параска Іванівна.

В 1950 році директором школи став Волошин Василь Полікарпович, завпедом Ординська Марія Михайлівна.

В 1957 – 58 н. році в школі було 369 учнів, встигало 292 учні, засвоїли програму на "5” і "4” – 104 учні, на "5” – 39 учнів. Були створені належні умови для роботи учителів та учнів. Кращі учителі школи : Здіорук О.П., Лимар Я.Т., Лебідь Г.О., Володченко Г.П. Всю виховну, навчальну та позашкільну роботу педагогічний колектив проводив згідно з "Законом про зміцнення школи з життям та про дальший розвиток системи народної освіти”.

В 1959 – 1960 н.р. навчалось 322 учні, відмінників було 23 , навчались на "5” і "4” – 123 учні.

В 1960 – 1965 роках педколетив школи наполегливо працював над тим, щоб не допустити жодного відрахування учнів та пропуску уроків без поважних причин. Кількість учнів зросла, їх стало 385. Було 12 класів – комплектів. Працювало 30 вчителів. Піонерська дружина займала перше місце в районі по організації патріотично – виховної роботи. Старшою піонервожатою була Курілова Т.М., яка добре знала роботу, любила дітей і вміло керувала роботою піонерської дружини.

В 1965 – 67 роках число учнів зросло до 405. Школа стала восьмирічною. Відбулися зміни в навчальних програмах. Збільшилися вимоги до вдосконалення методів проведення уроку. Потрібно було забезпечити школу необхідним наочним приладдям та технічними засобами. Педагогічний колектив школи наполегливо працював над виготовленням унаочнення.

Була відкрита в школі кімната-музей. Екскурсоводами були учні 7-8 класів. Старшою піонервожатою працювала Бащенко Л.А.

З 1965 року директором школи працював Лишавський Михайло Силович, завпедом Ординська Марія Михайлівна. В школі налічувалось 405 учнів, 12 класів-комплектів. У 1968 році школі було присвоєно звання Героя Радянського Союзу О.С. Паланського, який навчався і працював у даній школі.

Школа знаходилася в старому приміщенні, яке було малим і не відповідало вимогам для навчання учнів.

Необхідні були кабінети згідно з вимогами восьмирічної школи.

В 1969 році восьмирічна школа переходить в новозбудоване приміщення. Вчителі й учні працювали над обладнанням школи, виготовляли унаочнення, оформляли кабінети. Велась робота з шефами, які допомагали школі. Відзначились в роботі вчителі Лимар Я.Т., Опанасенко М.Г., Баліцька Т.Г., Славінська Т.М., Каган З.С., Дрозденко М.С., Дехтярук Р.Т., Портненко І.Н., Гуртовенко О.І., Прасол Г.Ф., Дралюк Г.С., Романченко Г.О., Бортник П.Ф., Габрик Г.І., Коломієць Д.Д., Володченко Г.П.

В 1975 році заступником директора з навчальної частини почав працювати Гуртовенко В.М., вчитель із великим педагогічним досвідом, відмінник народної освіти України, який до цього 28 років працював інспектором відділу народної освіти. Віталій Миколайович – учасник Великої Вітчизняної війни, учасник партизанського руху, відзначений урядовими нагородами – орденом Червоної Зірки, медалями "За відвагу”, "За бойові заслуги”, "За взяття Берліна”. В 1978 році у зв'язку зі збільшенням контингенту дітей в смт. Ставище виникла потреба в перетворенні восьмирічної школи в Ставищенську середню школу №2. Це було зроблено з ініціативи відділу освіти (завідуючий Мізін В.Ф.) та директора школи Лишавського М.С.

В 1978 році середню школу №2 закінчило 63 випускники, з них 3 закінчили з золотою медаллю (Голік Л., Сахранова Л., Насадюк Р.)

Це був перший випуск середньої школи.

З 1976 по 1981 рік школу закінчив 251 випускник, з них медалістів - 18. За визначні успіхи в оволодінні знаннями з окремих предметів 46 учнів нагороджено Похвальними грамотами.

Із часу утворення середньої школи значно зміцніла її навчально-матеріальна база. В 1976 – 77 рр. переобладнано і доповнено Ленінський зал, зал бойової і трудової слави. В школі обладнано 20 кабінетів, майстерню по дереву і металу, побудовано гаражі для навчальних автомобілів.

У 1981 році кабінету російської мови і літератури (зав. Славінська Т.М.) кабінету обслуговуючої праці (зав. Бондар О.О.) присвоєно звання "Кращий кабінет району”.

В 1976 році в школі введено вивчення учнями автосправи. За 1976 – 1981 рр. 111 учнів здобули кваліфікацію шоферів ІІІ класу.

В 1981 році в підвальному приміщенні школи силами учнів і батьків побудовано стрілецький тир і гардероб для дітей.

У створенні бази виробничого навчання значну допомогу надали шефи – колгосп ім.. ХХ з'їзду КПРС (голова колгоспу Ладик О.П.), райоб'єднання "Сільгосптехніка” (керуючий Патика І.П.), племптахофабрика (директор Жоган О.М.).

З 1976 по 1981 р. в школі створено добре обладнану та забезпечену підручниками бібліотеку, що дало можливість безкоштовно забезпечити учнів 1-7 класів навчальними підручниками.

Створення і поповнення навчально-матеріальної бази, перехід школи на однозмінність, кабінетну систему навчання, повне охоплення учнів 1-3 класів групами продовженого дня, 100% організація харчування та підвозу учнів сприяли подальшому підвищенню успішності і якості знань. Якщо в 1976 році успішність учнів становила – 96,8%, то в 1989 році вона становить – 99,4%.

На "4” і "5” в 1976 році закінчили школу 175 учнів, а в 1980 – 199 учнів. Заслуга перш за все в цьому кращих вчителів школи – Опанасенко М.Г., Лимар Я.Т., Тарнопольська С.О., Бащенко Л.А. – вчителів 1-3 класів, Славінської Т.М. – вчительки російської мови і літератури, Портненка І.Н. – вчителя фізвиховання, Дехтярук Р.Т. – вчителя математики, Мізіної О.А. – вчителя історії, Дрозденко М.С. – вчителя біології, Габрик Г.І. – вчителя математики, Коломійця Д.Д. – вчителя фізики.

Велику організаторську роботу з учителями, учнями та батьками по створенню навчально-матеріальної бази, поліпшенню навчально-виховного процесу, вихованості учнів протягом 10 років проводив в школі її директор, відмінник народної освіти України, ветеран війни і праці Лишавський Михайло Силович.

Значну допомогу в організації навчально-виховного процесу надавали йому секретар партійної організації школи Бащенко Л.А., голова місцевого комітету Коломієць Д.Д., заступники Прокопенко Л.П., Семенюк Л.І.

Школа неодноразово була переможцем в підготовці до нового навчального року, за що неодноразово нагороджувалася перехідним Червоним прапором, грамотами та грошовими преміями.

В 1984 році директором школи стає Малюк Петро Кирилович, який багато зробив для дальшого вдосконалення навчально-виховного процесу.

З 1989 року по 1991 рік директором школи була Прокопенко Ліда Панасівна, а заступником по навчальній частині – Славінська Тетяна Миколаївна. З 1 вересня 1991 року директором школи стає Славінська Т.М., а заступником по навчальній частині – Гуртовенко Ольга Павлівна.

Під їхнім керівництвом школа набула нового статусу, була реорганізована у школу – ліцей юридичного профілю.

У 1992 – 1993 році в Ставищенській СШ №2 відкрито профільний клас з поглибленим вивченням правових дисциплін.

Даний навчальний заклад створено згідно з розпорядженням Ставищенської райдержадміністрації за № 245 від 01.07.1996р ( голова Кравчук Олексій Григорович) та угод про співробітництво з ГУ МВС України в Київській області, Українською академією внутрішніх справ, Херсонським училищем міліції МВС України, Черкаським пожежно-технологічним училищем МВС України за підтримкою Міністерства освіти та Міністерства внутрішніх справ України для навчання і виховання дітей, які потребують соціального захисту з боку держави, а також для здібних та обдарованих дітей, які бажають вступати до навчальних закладів МВС України.

В 1997 році школі з профільними класами було надано статус школи-ліцею юридичного профілю.

В школі були створені нові кабінети: правознавства, криміналістики, методичний кабінет, ДАІ, кабінет протипожежної охорони, охорони громадського порядку. Було реконструйовано шкільний гуртожиток, де проживають учні юридичного ліцею. Безпосередня матеріальна і моральна підтримка по створенню нових кабінетів і реконструкції гуртожитку була надана Головним управлінням МВС України у Київській області і його керівниками – генерал-майором міліції Бевзом О.А. та генерал-лейтенантом міліції Володіним В.І.

За їхньої підтримки було також побудовано 32–квартирний житловий будинок для спеціалістів і працівників юридичного ліцею.

Велика підтримка юридичного ліцею Ставищенським РВВС та його начальниками Чалим С.П., Матвієнком В.В., Барміним П.Г. дає можливість учням юридичного ліцею знайомитися із своєю майбутньою професією, освоювати ази юридичних наук.

З 1 вересня 1998 по 2 жовтня 2016 року директором школи працював Мізін Володимир Феодосійович – Відмінник освіти України, Заслужений вчитель України.

З 5 травня 2017 року директором школи працює Поліщук Григорій Петрович.

Заступники директора: Нагаївська Катерина Василівна– заступник з навчально-виховної роботи, Баліцька Валентина Володимирівна – заступник із навчально-виховної роботи в юридичному ліцеї, Драговоз Світлана Станіславівна – заступник з виховної роботи, Мантач Інна Петрівна – заступник із навчально-виховної роботи , Лимар Катерина Олексіївна – заступник по господарській частині, працює 60 вчителів.

Кiлькiсть переглядiв: 48

Коментарi