• Ви знаходитесь тут:

• Головна
• Соціально - психологічна служба ліцею
• Це цікаво Це важливо

Про життя

Студенти вже заповнили аудиторію і чекали початку лекції.

Ось з'явився викладач і виставив на стіл велику скляну банку, що багатьох здивувало: - Сьогодні я хотів би поговорити з вами про життя, що ви можете сказати про цю банку? - Ну, вона порожня, - сказав хтось. - Абсолютно вірно, - підтвердив викладач, потім він дістав з-під столу мішок з великими камінням і почав укладати їх в банку до тих пір, поки вони не заповнили її до самого верху, - А тепер що ви можете сказати про цю банку? - Ну, а тепер банку повна! - Знову сказав хтось із студентів. Викладач дістав ще один пакет з горохом, і почав засипати його в банку. Горох почав заповнювати простір між камінням: - А тепер? - Тепер банку повна! - Почали вторити студенти. Тоді викладач дістав пакет з піском, і почав засипати його в банку, через якийсь час у банку не залишилося вільного простору. - Ну тепер-то банку точно повна - заглядали студенти.

- А тепер я буду пояснювати вам, що зараз відбулося. Банка - це наше життя, каміння - це найважливіші речі в нашому житті, це наша сім'я, це наші діти, наші кохані люди, все те, що має для нас величезне значення; горох - це ті речі, які не так значимі для нас, це може бути дорогий костюм або машина і т.д.; а пісок - це все найдрібніше і незначне в нашому житті, всі ті дрібні проблеми, які супроводжують нас протягом все нашого життя; так от, якби я спочатку засипав в банку пісок, то в неї б вже не можна було помістити ні горох, ні каміння, тому ніколи не дозволяйте різного роду дрібницям заповнювати ваше життя, закриваючи вам очі на більш важливі речі. У мене все, лекція закінчена.

Врятувати одну зірку

Чоловік йшов берегом і раптом побачив хлопчика, який піднімав щось з піску і кидав в море. Чоловік підійшов ближче і побачив, що хлопчик піднімає з піску морські зірки. Вони оточували його з усіх сторін. Здавалося, на піску – мільйони морських зірок, берег був буквально усіяний ними на багато кілометрів.

- Навіщо ти кидаєш ці зірки у море? - запитав чоловік, підходячи ближче.

- Якщо вони залишаться на березі до завтрашнього ранку, коли почнеться відлив, то загинуть, – відповів хлопчик, не припиняючи свого заняття.

- Але це просто нерозумно! - Закричав чоловік. - Озирнись! Тут мільйони морських зірок, берег просто всіяний ними. Твої спроби нічого не змінять!

Хлопчик підняв наступну морську зірку, на мить задумався, кинув її в море і сказав:

- Ні, мої спроби змінять дуже багато … для цієї зірки.

Той, хто чекає можливості зробити відразу багато хорошого, ніколи нічого не зробить.Життя складається з дрібниць. Дуже рідко з’являється можливість зробити відразу дуже багато чого. Істинна велич полягає в тому, щоб бути великим у дрібницях.

(Семюель Джонсон, 1709-1784, англійський письменник і мислитель)

Чи є життя після смерті…

Дуже часто у Майстра запитували, що буде після смерті. Майстер ніколи не відповідав на такі питання.

Одного разу учні запитали, чому він весь час ухиляється від відповіді.

- Ви помічали, що загробним життям цікавляться саме ті, хто не знає, що робити з цим, земним? Їм потрібне ще одне життя, яке тривала б вічно, - відповів Майстер.

- І все-таки, є життя після смерті чи ні? - не вгамовувався один з учнів.

- Чи є життя до смерті - ось в чому питання, - відповів майстер.

Муха і бджола.

Запитав якось комар муху:

- А чи є десь поблизу квіти?

- Хм. Про квіти нічого тобі сказати не можу, – відповіла йому муха. – Але тут недалечко є стільки консервних банок, навозу, а нечистот в навколишніх канавах – видимо не видимо!

І муха почала розповідати комару про всі сусідні смітники, які йому неодмінно потрібно буде відвідати.

Полетів комар у вказаному напрямку і зустрів бджолу.

- Чи не бачила ти поблизу смітників? – запитав він у неї.

- Смітники? Нечистоти? Ні! Ніде не бачила, – здивувалася бджола. – Зате тут усюди просто безліч ароматних квітів.

Насіння.

Одного разу жінці приснився сон, що вона потрапила в магазин з безліччю дивовижних речей.

- Доброго дня. Який чудовий магазин! – вигукнула вона з радістю.

- І вам, доброго дня, пані, – відповів продавець.

- А що у вас можна купити?- запитала жінка.

- У мене можна купити все,- прозвучала відповідь.

- В такому разі дайте мені, будь ласка, здоров’я, щастя, любові, успіхів і багато грошей!

Продавець доброзичливо посміхнувся і пішов у підсобне приміщення за замовленим товаром. Через деякий час він повернувся з маленькою паперовою коробочкою.

- І це все?! - вигукнула здивована і розчарована жінка.

- Так, це все,- відповів чоловік. І додав:

- Хіба ви не знали, що в моєму магазині продається тільки насіння?

Посійте – і пожнете…

Українська легенда

Було це дуже й дуже давно. В одному чудовому українському селі молоді дівчата і жінки вирішили показати усі свої вміння та майстерність. Домовились, що у неділю всі прийдуть на сільську площу і кожна принесе найкращій витвір, створений її власними руками: вишитий рушник, кружево, полотно, скатертину, одяг…

В назначений день всі жінки й дівчата прийшли на площу. Принесли безліч прекрасних речей. У старців села, котрим община доручила обрати найкращих майстринь, аж очі порозбігалися: так багато було талановитих дівчат і жінок. Дружини і дочки багатіїв принесли вишиті золотом і сріблом шовкові покривала, тонке мереживо, скатертини, на яких були вив’язані небувалі квіти та птахи.

Але перемогла одна дружина не самого багатого чоловіка. Вона не принесла ні вишитого рушника, ні мережива, ні скатертин, хоча все це уміла робити пречудово. Вона привела свого п’ятирічного сина, а він приніс жайворонка, якого він сам вирізав з дерева. Приклав хлопчик жайворонка до своїх вуст – заспівала, защебетала пташка, наче жива. Всі стояли на площі, не в змозі поворухнутись, всіх зачарувала пісня, і раптом в блакитному небі заспівав справжній, живий жайворонок.

- Той, хто може створити розумну та добру людину – найліпший майстер, – таке було рішення мудрих старців.

Хто чим багатий, той тим і ділиться!

Купив чоловік собі новий будинок – великий, гарний, і сад з фруктовими деревами біля будинку. А поруч у старенькому будиночку жив заздрісний сусід, який постійно намагався зіпсувати йому настрій: то сміття під ворота підкине, то ще якусь гидоту накоїть.

Одного разу прокинувся чоловік у гарному настрої, вийшов на ганок, а там – відро з помиями. Чоловік взяв відро, помиї вилив, відро вичистив до блиску, назбирав в нього найбільших, стиглих і смачних яблук і пішов до сусіда. Сусід, почувши стукіт у двері, зловтішно подумав: «Нарешті я дістав його!». Відкриває двері в надії на скандал, а чоловік простягнув йому відро з яблуками і сказав: «Хто чим багатий, той тим і ділиться!»

Притча про прийняття себе

Одного разу до Майстра прийшов парубок і сказав:

- Я прийшов до тебе, тому що відчуваю себе таким жалюгідним і нікчемним, що мені не хочеться жити. Всі навколо говорять, що я невдаха, тюхтій та ідіот. Прошу тебе, Майстре, допоможи мені!

Майстер, мигцем глянувши на юнака, квапливо відповів:

- Вибач, але я зараз дуже зайнятий і ніяк не можу тобі допомогти. Мені потрібно терміново владнати одну дуже важливу справу, - і, трохи подумавши, додав: - Але якщо ти погодишся допомогти мені в моїй справі, то я із задоволенням допоможу тобі у твоїй.

- Із... задоволенням, Майстер, - пробурмотів той, з гіркотою відзначивши, що його в черговий раз відсувають на другий план.

- Добре, - сказав Майстер і зняв зі свого лівого мізинця невелике кільце з гарним каменем. - Візьми коня і скачи на ринкову площу! Мені потрібно терміново продати цей перстень, щоб віддати борг. Постарайся взяти за нього побільше й у жодному разі не погоджуйся на ціну нижче золотої монети! Скачи ж і повертайся якомога швидше!

Юнак взяв кільце і поскакав. Приїхавши на ринкову площу, він став пропонувати перстень торговцям, і ті спочатку з інтересом розглядали його товар. Але варто було їм почути про золоту монету, як вони відразу втрачали до кільця всякий інтерес. Одні відкрито сміялися йому в обличчя, інші просто відверталися, і лише один літній торговець люб'язно пояснив йому, що золота монета - це надто висока ціна за таке кільце й що за нього можуть дати хіба що мідну монету, ну в крайньому випадку срібну.

Почувши слова старого, парубок дуже засмутився, адже він пам'ятав наказ Майстра в жодному разі не опускати ціну нижче золотої монети. Обійшовши весь ринок і запропонувавши перстень добрій сотні людей, юнак знову осідлав коня й повернувся назад. Сильно пригнічений невдачею, він звернувся до Майстра.

- Майстер, я не зміг виконати твого доручення, - з сумом сказав він. - У найкращому випадку я міг би виручити за кільце пару срібних монет, але ж ти не велів погоджуватися менше, ніж на золоту! А стільки цей перстень не коштує.

- Ти тільки що вимовив дуже важливі слова, синок! - відгукнувся Майстер. - Перш, ніж намагатися продати кільце, непогано було б установити його справжню цінність! Ну а хто може зробити це краще, ніж ювелір? Скачи-но до ювеліра та запитай у нього, скільки він запропонує нам за цей перстень. Тільки що б він тобі не відповів, не продавай його, а повертайся до мене.

Юнак знову вискочив на коня й відправився до ювеліра.

Ювелір довго розглядав кільце через лупу, потім зважив його на маленьких вагах і, нарешті, звернувся до юнака:

- Передай Майстру, що зараз я не можу дати йому більше п'ятдесяти восьми золотих монет. Але якщо він дасть мені час, я куплю кільце за сімдесят, з огляду на терміновість угоди.

- Сімдесят монет?! - юнак радісно засміявся, подякував ювеліра й щодуху помчався назад.

- Сідай сюди, - сказав Майстер, вислухавши жваву розповідь парубка.

І знай, синок, що ти і є той самий перстень. Дорогоцінний і неповторний! І оцінити тебе може лише справжній експерт. Так навіщо ж ти ходиш по базару, очікуючи, що це зробить перший зустрічний?

Все у твоїх руках

Дуже давно в стародавньому місті жив Майстер, оточений учнями. Найбільш здібний із них якось задумався: "Чи є питання, на яке наш Майстер не зміг би дати відповіді?"

Він пішов на квітучий луг, піймав найкрасивішого метелика й сховав його між долонями. Метелик чіплявся лапками за його руки й учневі було лоскотно. Посміхаючись, він підійшов до Майстра і запитав:

- Скажіть, який метелик у мене в руках: живий чи мертвий?

Він міцно тримав метелика в зімкнутих долонях і був готовий у будь-яку мить стиснути їх заради своєї істини.

Не дивлячись на руки учня, Майстер відповів:

- Все у твоїх руках.

Урок метелика.

Одного разу в коконі з’явилася маленька щілина. Перехожий, який випадково проходив повз, довго стояв і спостерігав, як через цю маленьку щілину намагається вибратися метелик …

Минуло багато часу, метелик ніби залишив свої зусилля, а щілина залишалася такою ж маленькою. Здавалося, метелик зробив усе що міг, і що ні на що інше в нього не було більше сил …

Тоді перехожий вирішив допомогти метелику, він узяв складаний ножик і розрізав кокон. Метелик негайно вибрався. Але його тільце було слабким і немічним, його крила були прозорими і ледь рухалися.

Чоловік продовжував спостерігати, думаючи, що ось-ось крила метелика розправляться і зміцніють і він полетить. Але такого не сталося!

Залишок життя метелик волочив по землі своє слабке тільце, свої нерозправлені крила. Він так і не зміг полетіти…

А все тому, що чоловік, бажаючи йому допомогти, не розумів того, що зусилля для виходу через вузьку щілину кокона, необхідні метелику, щоб рідина з тіла перейшла в крила і щоб метелик зміг літати. Життя змушувало метелика з труднощами залишати цю оболонку, щоб він міг рости і розвиватися.

Іноді саме зусилля необхідні нам у житті. Якби ми могли жити, не зустрічаючись з труднощами, ми були б обділені. Ми не змогли б бути такими сильними, як зараз. Ми ніколи не змогли б літати.

Я просив сил … А життя дало мені труднощі, щоб зробити мене сильним.
Я просив мудрості … А життя дало мені проблеми для вирішення.
Я просив багатства … А життя дало мені мозок і м’язи, щоб я міг працювати.
Я просив можливість літати … А життя дало мені перешкоди, щоб я їх долав.
Я просив любові … А життя дало мені людей, яким я міг допомагати в їх проблемах.
Я просив благ … А життя дало мені можливості.
Я нічого не отримав з того, про що просив. Але я отримав все, що мені було потрібно.

З НАЙКРАЩИМИ ПОБАЖАННЯМИ СТРІЛЬНИК МАРИНА ВОЛОДИМИРІВНА

З НАЙКРАЩИМИ ПОБАЖАННЯМИ СТРІЛЬНИК МАРИНА ВОЛОДИМИРІВНА

Привіт) Сьогодні продовжуємо розмову про успішних людей, і, можливо, ви колись поповните ряди українців, якими пишається світ (пропоную ряд відео і думаю, що кожен тут знайде щось цікаве для себе):

https://www.youtube.com/watch?v=DaBZ_eSyX0s Топ-5 знаменитостей українського походження

https://www.youtube.com/watch?v=WffzbTk7BME ТОП-5 відкриттів українців, які змінили світ

https://www.youtube.com/watch?v=5osVt1tY4Lc ТОП-5 найвідоміших митців України, про яких знає весь світ

https://www.youtube.com/watch?v=B5xKOjwUKBM ТОП-5 українців, які вразили своїми досягненнями весь світ

https://www.youtube.com/watch?v=4BYz_UCaCv4 ТОП-5 українських стартапів, що підкорили світ

https://www.youtube.com/watch?v=DTqtz5u6TBU Топ-5 українців, які здивували креативними рішеннями

https://www.youtube.com/watch?v=UvjmUuYpzsI ТОП-5 українських кіношедеврів

https://www.youtube.com/watch?v=uFPIhS8UCBY ТОП-5 українських військових розробок

Коментарi